Тарiлка

З високого берега Куюк-Тука,
Що міститься поруч з Чонгаром,
Не чітко побачиш, бо відстань така,
Там видко щось ніби крізь хмару.

А краще б дивитись в оптичну трубу
(Дивитись мені пощастило).
Я з того, що бачив – цікавість здобув,
Дізнатись про все закортіло.

Я бачив там острів, що ніби п’ятак,
Що скроєний ніби під циркуль.
Обнесений кручею старанно так –
Влаштуйте над ним перевірку.

За круглість свою і за берег такий,
Які в світі рідко бувають.
Кожен, хто бачить, що він не простий,
Тарілкою всі називають.

Його оточила широка вода,
На нім сиротіє хатинка,
Не ходить навколо хатинки біда,
В траві загубилась стежинка.

Немає в хатинці людської душі,
Там ходять нелякані чайки,
Кубло на порозі в безпечній тиші,
Кружляють над хвилями зграйки.

Давненько колись в тій хатинці жили
Два вчених – два «зубри» науки,
З колибу їм хатку маленьку звели,
Перо і папір – їм у руки.

Один орнітолог, а другий поет
Промови вели патетично:
Один науково розкрити секрет,
А другий те саме – лірично.

 Цікавість тоді понукала людей,
Харчи їм возили і воду,
Чекали від них наукових ідей
Та віршів про птаха, про вроду.

І вірші й тлумачення десь-таки є.
Колись же їх видадуть з друку!
Та відповідь певну ніхто не дає –
Порожню ми маємо руку.


*На карте обведён красным кружком
**Еще до службы в армии часто проводил время на о. Куюк-Тук, с которого смотрел вдаль на о. Тарелка (так его называли чонгарцы). Сегодня, пытаясь на карте найти этот остров, нашел приблизительно на том месте о. Китай. Описанная история  пересказана жителями полуострова Чонгар.