про снiг та вишнi

Не погляд мій, а сніг укрив,
немов хустина, квіти вишні,
як ностальгія за колишнім,
або докучливий мотив
від незакінченої пісні -
і співуна давно нема,
а музика луна, луна,
і заглушає біль на вістрі
від списа Гая Лонгина.
Бодай сліпа, зате умисна,
від милосердя беззахисна,
гуляє світом самота.
світлина: Іваненко Людмила. Парк Кіото в Києві.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →