Коли не було фотошопу. Фото з далекого минулого

Коли не було фотошопу. Цiкаве фото з далекого минулого.

Кінець 1980-х років. Фотографувала дівчат з класу на вулиці.

Плівковий фотоаппрат. Чорно-білі фотографії. Проявила плівку, вішаю сушити. Дивлюсь, якісь дивні кадри - фотографувала
чотирьох дівчат - в кадрі на плівці - більше, як мінімум 10 осіб.

Роздрукувала фото. Разом з дівчатами на фото - жінки у фартухах та чоловіки, середнього віку, мабуть до свята якогось
готуються. Придивилась - наші знайомі.

Виявилось, що це фото з весілля доньки наших знайомих, причому плівка з цими фото - едина весільна. Тобто я взяла для
фотографування непроявлену плівку, на якій вже були знімки з весілля. Зробила свої знімки і проявила плівку.

На фото всі персонажі стоять так ладно в рядочок. Можно подумати - це дівчата в теперішньому та майбутньому.

До речі, на фото: двоє дівчат приїхалі в Україну (Українську Радянську Соціалістичну Республіку) з Росії (Російської
Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки), дівчина  - з Казахстану, дівчина - з російськомовного колись Харкова.
Майже всі учні класу були не місцевими жителями.

Стосовно майбутнього - навряд чи хтось з них міг би хоча би уявити, що очикує УРСР і РРФСР в майбутньому.

Всі вони приїхали до УРСР з батьками, які прибули до міста працювати на щойно побудованому великому підприємстві, як і
більшість жителів міста, що прибули з різних республік СРСР з тієї ж причини.

Навчались в школі в російському класі. Всі предмети викладались російською. Українську вивчали на уроках української
мови та літератури. Перший рік учень вивчав мову без атестації, а потім отримував оцінки.

Ніколи між учнями чи учнями та вчителями не виникало ніяких суперечок на г'рунті національної приналежності. Та й
процентів тридцять вчителів були росіяни, що приїхали з чоловіками, які прибули працювати на новому підприємстві.