компаньйон

2025

***
передгрозове передракетне небо кольору обвугленої книги.
як павукові яйця шкірясті хмари,
засохлу кров з одягу добре зчищати кіркою.
руки жовті від мозолів, воскоцерковні,
цілі шматки дороги з'їхали вниз як брудна ковдра.
душею оголеною в НВЧ зірок   
обертаєшся під зеленими променями як тушка курки.
немає ні пекла, ні раю, ні справедливості,
тільки совість як шлейф
тягнеться за субмариною, що пішла на глибину.
світ, ми ще потрібні один одному, не дивлячись ні на що.
друже мій, мій компаньйон.
вибух зметає глинистий ґрунт чорним фонтаном,
але ти посміхаєшся як койот.
ірраціональне знання - ось зараз не помреш.

стукіт молотка, низький гул генератора,
гідроізоляція, дошки і цвяхи, питна вода.
газовий балон. камені, обліплені глиною.
обличчя, обліплені обличчями, рев і скрегіт,
напівпорожній дерев'яний ящик з патронами,
як нігті ведмежі окремі від лап. 
міномет відображається в пласті льоду
як морда гобліна в сталевій мисці -
з розплющеним носом розмазаний по трикутних вухах.
нервова сосна збиває віночком гілок 
захід сонця - розплавлене масло з кров'ю,
з порошком легкого снігопаду
невимушеного як джаз. 
Господи, який чудовий твій світ у моїх кошмарах.
з-за гусениць виходить кішка і треться об ногу
як об амфору (закреслено)
об банку з тушонкою.


***
предгрозовое предракетное небо цвета обугленной книги.
как паучьи яйца кожистые облака,
засохшую кровь с одежды хорошо счищать коркой.
руки желтые от мозолей,  воскоцерковные,
целые куски дороги съехали вниз как грязное одеяло.
душой обнаженной в СВЧ звезд   
вращаешься под зелеными лучами как тушка курицы.
нет ни ада, ни рая, ни справедливости,
только совесть как шлейф
тянется за субмариной, ушедшей на глубину.
мир, мы еще нужны друг другу, ни смотря ни на что.
друг мой, мой компаньон.
взрыв взметает глинистую почву черным фонтаном,
но ты улыбаешься как койот.
иррациональное знание - вот сейчас не умрешь.

стук молотка, низкий гул генератора,
гидроизоляция, доски и гвозди, питьевая вода.
газовый баллон. камни, облепленные глиной.
лица, облепленные лицами, рев и скрежет,
полупустой деревянный ящик с патронами,
как ногти медвежьи отдельные от лап. 
миномет отражается в пласте льда
как морда гоблина в стальной миске -
с расплющенным носом размазан по треугольным ушам.
нервная сосна взбивает венчиком ветвей 
закат - расплавленное масло с кровью,
с порошком  легкого снегопада
непринужденного как джаз. 
Господи, как прекрасен твой мир в моих кошмарах.
из-за гусениц выходит кошка и трется о ногу,
как об амфору (зачеркнуто)
об банку с тушонкой.

2025 авторский перевод