Ще топляться ха`тки. Привітним димком
Небесне очілля чіпляють.
Це березень-кіт передчасним теплом
Крутнув як хвостом — зачекають...
Як бабка в бурштині, як марево-сни
Застигли ми. І не звикати
Чекати новин, перемовин, весни
І миру до певної дати.
Серця наші зшерхли, згрубіли як шлак
Зітліли на жужіль та золи,
Але ми інакше не навчені, як? —
Крізь ритвини, тріщини, сколи
Зорить-мигкотить передвічний вогонь
Що з прадіда-діда й понині
Не гасне, не вистигне, Боже боронь,
Живцем проросте на руїні.
Цей паросток ревно плекаємо ми —
Чутливі до за`зимок квіти,
Що втілюють хист залишатись людьми,
Але ж — за прогнозами Квітень!
Розтануть димки, просвітліють дахи
Не іній збиратимуть — роси.
Весна! — Сповістять перелітні птахи
Й перлинні рясні абрикоси.
За прогнозами Квiтень
© Copyright: Наталия Редько 2, 2025
Свидетельство о публикации №125040204733
Свидетельство о публикации №125040204733
Рецензии