Як хочеться по хати далеко
де не буває горя і війни,
звідкіль летять із вирію лелеки,
не гинуть де,ні дочки,ні сини.
Як хочеться полинути де зорі,
у той далекий неповторний край,
де душі і думки людей прозорі
у простір,де живе душі розмай.
Як хочеться зі швидкість помчати,
де не страждають хворі і старі,
щоб не було наживи депутатів,
де лиш панує правда на землі.
Так хочеться далеко десь гайнути
у край,де ще батьки мої живі
як хочеться про весь кошмар забути,
щоб мир запанував на всій землі.
А може ще у край такий полину,
там,де живуть любов і доброта,
де віра є,і вірнісь лебедина,
де святість,справедливість,чистота.
Де не буває болі - тільки щастя,
я сам іду й запрошую Вас всіх,
де щонеділі Господа причастя
де ще не марні каяття за гріх.
квітень 2025
О.Чубенко-Карпусь
Свидетельство о публикации №125033102662