я молилася, щоб ти не помер, тато
щоб тобі не було боляче лежати в сопорі і соромі
я б хотіла краще цього не знати
хоча на наших з тобою довгих прогулянках
ти казав мені як лікарю ВБИТИ ТЕБЕ, якщо ти раптом станеш слабким
і ховаючи свастики в рюкзаках
ти, втім, не ховав своєї ненависті до чорних і слабких
ти казав, що я для тебе ідеал краси
а я досі відчуваю за це сором
більший, ніж твої памперси
клятіший за те, коли тобі улюлюкають хором
завдяки тобі я зрозуміла як це ненавидіти і любити водночас
я бажаю тобі, щоб ти, тупий фашисте, не був зараз у пеклі
а пізнав іншого Бога і його прощення
а все що я можу робити зараз
це перетворити своє життя у перформанс
у пам;ять про те
як не можна, не треба, не варто
не заборониш під варту
у мене є лише мій слабкий голос
і якась жевріє ватра
того, що ти намагався знищити
татовi
© Copyright: Тина Палюстрис, 2025
Свидетельство о публикации №125032508085
Свидетельство о публикации №125032508085
Рецензии