Спішать гуляйноги по смугах шосе,
мов ті хитуни. Листоноші.
Один з них, я знаю, нам вість принесе -
в дві тисячі двадцять хорошім -
настануть вони, повоєнні часи,
і мальви розквітне стебельце,
птахи заспівають на всі голоси.
Лиш дехто назад не вернеться.
Без будь-кого будуть гуляти вітри
і хвилі долати пороги,
і декотрі стануть мов рідні брати,
живі, і хіба що безногі.
На згадку численні погруддя із бронз
встановлять у кожнім повіті.
І будуть школярки букети мімоз
щорічно саджати в граніті,
і будуть збирати багаті жнива,
і небо любити щомоці,
і пам'ять про декого буде жива
в три тисячі деякім році.
світлина: Володимир Орловський. Жнива. 1882
про двi тисячi дадцять хороший
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125032206565
Свидетельство о публикации №125032206565
Рецензии
