Жаннi

Жанні В.К.
Віє вітер згори
у відкрите вікно.
Попервах, до пори,
з вітром сум заодно.
Розтягнулось життя
в цілу тисячу зим,
тільки літ несповна
залишилося в нім.
Не шумлять горобці
на порозі дощу.
Залишатись щоці
для сльози досхочу.


Рецензии