Потрібно мати спокій. Думок ніяких,
Не буду мучити свою я душу.
Прикрила очі, переді мною маки...
Туди б побігти... Ні на крок не зрушу.
Не побіжу, не їх пора ще цвіту,
Сиджу на місці, та й де ростуть, не знаю,
Дожити треба ще до того літа...
Та доживу, Господь про мене дбає!
Його раба і донькою зовуся,
З Ним на зв'язку знаходжуся постійно,
Його люблю, у Нього всьому вчуся,
Господнє Слово завжди життєдійне!
Ніч на підході, то Господу вклонюся,
Подякую за день, за всю родину.
Все буде добре, гарних днів діждуся -
Пишу я знову в розумі картину!
16.03. 2025
Потрiбно мати спокiй
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2025
Свидетельство о публикации №125031600522
Свидетельство о публикации №125031600522
Рецензии
