Темна ніч встає над затокою
обнявся з Дніпром Інгулець
спить село і до Херсона
місяць сяє в кінець
біля мосту де вода шумна
дівчина сидить щоночі
плаче, стогне душа
сиди не змикаючи очі
де ж Андрійко, Андрійко ти де
відвіз тебе велосипед
У чужий Петербург ти поїхав
і змили дощі твій слід
пам'ятаєш Андрюха стояли з тобою
Біля церкви ти клявся в любові і на
верту серед тисяч сніжинок мені обіцяв
на Соборній будинок
де ж Андрійко, Андрійко ти де
відвіз тебе велосипед
у чужий Петербург ти поїхав
і змили дощі твій слід
у Дар'ївці чекали тебе всім селом
ти поїхав залишив мене
про тебе лише нагадає альбом
і твi старий тАнковий шолом
де ж Андрійко, Андрійко ти де
відвіз тебе велосипед
у чужий Петербург ти поїхав
і змили дощі твій слід
Темна нiч встаe над затокою
© Copyright: Наран Уланов, 2025
Свидетельство о публикации №125031205417
Свидетельство о публикации №125031205417
Рецензии