Щось зима тебе ніяк не відпускає,
Та не біда — в душі життя вирує:
Розіб’є лід на річках і в думках,
Здолає сон і мрія запанує…
Ще тиждень-два мине й з-за небокраю
Зачуєш гомін перелітних птах,
Що з-за морів до півночі мандрують,
Пливуть мов кораблі по небесах…
Носитимуть на крилах пісню нову,
Розіллють зілля зелені в ланах,
Весни вино цілюще, пелюсткове,
Залишить присмак квітів на губах…
Щось зима тебе нiяк не вiдпуска
© Copyright: Евтушенко Богдан Витальевич, 2025
Свидетельство о публикации №125030307428
Свидетельство о публикации №125030307428
Рецензии
