Ніч, як тінь на серці ляже,
Темрява зла, мов в душу ввійде.
Срібний місяць на трон сяде,
Та останній подих дня вкраде.
Зорі сиві, як старі перлини,
Що на небі світять безмовно.
Тумани осіли на сонні рівнини,
Де трави цілують землю любовно.
Десь вітер шепоче на вухо казки,
Про мрії забуті й далекі світи.
А хмари оділи білі шапки,
Готові на вільний простір піти.
Обійме ніч усіх, як мати рідна,
Дасть спокій та віру у лагідних снах.
Коли світанок відчинить всі вікна,
Там буде мир та щастя в серцях.
2.03.2025
Мiсячна тиша
© Copyright: Анна Христова 1, 2025
Свидетельство о публикации №125030304233
Свидетельство о публикации №125030304233
Рецензии