Моё Извини

Вибач, моя мамо, за те, що не можу поруч я бути; за те, що досі розуму достатньо не встигла здобути. За те, що онучка не бачить тебе, а час минає швидко і розуміння цього болем відгукується у мене. Вибач, мій павучок, моя рідна доня, моє диво, за те, що ти не пізнала, що значить жити щасливо. Вибач за твій біль і твоє нерозуміння сьогоднішнього дня, але все буде добре, бо тебе підтримує вся твоя рідня. Вибач, моя дорога Олександра, за те, що доню твою я не хрестила і не знає вона, що значить, якби я її пестила. Не називаю своєю донечкою і не заплітаю її коси, називаючи красунечкою. Вибач, Марина моя люба,  що не віддаємося спогадам приємним ми у твоїй хаті, а під ногами не лащаться твої тваринки хвостаті. Вибач і ти, мій хрещений син, адже я не змогла тобі дати необхідну палітру відносин. Вибачте мої друзі і ті, що колись були поруч зі мною і нехай моє "Вибач" все ж таки хвилею пройдеться приємною...