ВЕСНА, ВЕСНА...
Весна, весна, дзюркоче скрізь вода ,
Для сонця ти віконниці відкрила.
Я - знову я. Я знову молода,
Весна мені дарує знову крила.
Летить душа у височінь небес,
Жадаючи освідчитись у співі.
Наплинув раптом вірш, немов воскрес,
Лягають на папір рядки-посіви.
Я вічуваю широчінь полів,
Де дійсно простір, де безмежна воля,
Де для коханого знайду я слів
І шепотітиму: "Моя ти доля..."
Так хочеться, не змовкнув щоб той спів,
Зливаючись із березневим співом.
Життя бажати всім, мов з кращих снів,
Весняним насолоджуючись дивом.
С первым днём весны!
© Copyright: Наталья Номировская, 2025
Свидетельство о публикации №125030106470
Свидетельство о публикации №125030106470
Рецензии
