Думи мої, думи.
Мрії мої, мрії.
Де я маю віру?
Де живе надія?
Скільки ще по хвилі,
Мені йти до волі?
Бо я вже не маю,
Тої сили волі,
Де земля для мене,
Простягається руки?
Кличе і питає.
Чи я вже готовий?
Чи когось я скривдив?
Чи в біді залишив?
Бо, чому на долі,
Стільки лиха маю?
Зі своїй родини,
Вже не пам'ятаю:
А ні батька, а ні мати,
А ні Батьківщини!
Через чорні хмари,
Журавлі курличуть.
Кличуть і питають,
Чи я вже додому?
Не побачить мати.
Не впізнає сина,
Бо, я на кордоні
Ворогами вбитий!
І піде по світу,
Моя мрія вільна!
Бо, з усіх в родині -
Буду я щасливий!
***
© Copyright: Виталий Сергеевич Гончаров, 2025
Свидетельство о публикации №125022607615
Свидетельство о публикации №125022607615
Рецензии