човни
за небокра;й у Бо;жі при;йми,
моя; душа;, не поспіша;й,
притьо;м трима;й свої; обі;йми.
Лови;, лови; відлу;ння лун,
моя; душа;, в свої; тене;ти,
доко;ли жа;йворон-співу;н
вто;рує па;ртію кларне;та.
Неха;й омрія;ні ду;мки
літа;ють ген, за видноко;ло,
де зо;рі ся;ють залюбки;,
і де війни; нема; ніко;ли.
Світли;на: Мікалоюс Константінас Чюрльо;ніс. Човни;. 1906.
Свидетельство о публикации №125022505382