До бабусі їду я сніжною порою
Край дороги ліс прослався темною стіною.
Справа сосни височіють, вітер в них блукає.
В білі шуби вбрались хатки і мене вітають.
Із коминів йде димок, стелиться додолу,
А у пічечках вогонь лиже спини дровам.
Відчиняю двері в сіни - наче у дитинство
Аромати по оселі линуть урочисто.
Зірка перша засіяла - і Різдво настало.
Із вечерею Святою бабцю привітала.
Сидимо удвох із нею, свічечка палає,
Тихий вогник від полум'я серце зігріває...
Вже нема давно бабусі, хатка спорожніла,
Туга двері у дитинство назавжди закрила.
Рождество наступило...
© Copyright: Татьяна Юзленко, 2025
Свидетельство о публикации №125022504771
Свидетельство о публикации №125022504771
Рецензии