Стежкою шелеснув вересень,
Зачепивши верхівочки лип,
Розіслав перлинки на зелені
І на озері тихцем приліг.
Плесо хвилею тихо гойдається
Відбиваючи неба блакить
В нім хмаринки біжать і всміхаються:
Як же любо і весело жить!
Стиглі груші манять ароматами,
Розлилися медком по землі,
А садки виграють барвами
І зникають в вечірній імлі.
Сипле сонце останнім промінчиком,
Зігріває непрожиті дні,
Ще ось-ось і засіються дощиком
Із дерев пожовтілі листки.
Сентябрь
© Copyright: Татьяна Юзленко, 2025
Свидетельство о публикации №125022504627
Свидетельство о публикации №125022504627
Рецензии