Як ми колись боялися війни,
Коли нам дідусі розповідали.
І ми жахалися її,
Бо там людей вбивали…
Ще не минуло століття,
Як ми знов її проживаємо.
Ховаємось десь в укриття,
З болем у серці страждаємо.
Ми народилися, щоб жити,
Кохати та один одного оберігати,
І ніколи, ніколи не тужити,
І вночі спокійно спати.
Нехай повернуться всі військові,
Нехай діти зустрінуть батьків.
Бажаю, щоб жінки були готові
Зустрічати своїх героїв-борців.
Ми — народ непереможний та вільний,
У нас велика сила духу є.
І дуже скоро наш край рідний
Яскравими барвами зацвіте.
«Ще не вмерла Україна» —
Чутиметься у нас з кожної хати.
Ще збереться разом вся родина,
Щоб перемогу святкувати.
21 жовтня 2022 р.
Вiрш про вiйну
© Copyright: Анна Христова 1, 2025
Свидетельство о публикации №125022100174
Свидетельство о публикации №125022100174
Рецензии