Ніби крихти хліба на столі,
Стільки ж снігу випало в нас взимку,
Як цукрова пудра – на землі,
Як на караваї, сива димка.
Так кортить, так хочеться сніжку,
Щоби навкруги все стало білим,
Не привіз нам Дід Мороз в мішку
На свята зимові білий килим.
На санчатах дітки залюбки
Із гори каталися б юрбою
Гралися би з радістю в сніжки,
Ковзанку залили би водою.
Та на жаль, слабка якась зима
Видалася нині, що тут вдієш?
Небо захопив в полон туман,
А без сонця сумно, розумієш?
Може ще дождемося й піде
Сніг лапатий і здійсняться мрії?
А поки нема його ніде,
Та ми не втрачаємо надії.
14.02.2025 г.
Так кортить, так хочеться снiжку...
© Copyright: Татиана Максимова, 2025
Свидетельство о публикации №125021408564
Свидетельство о публикации №125021408564
Рецензии
