Осень

Осінь.

Ранок. Тихо. Місяць гасне.
Зозуля кукує.
А на Сході хмари в красне
Бог Небо малює.

Туман проспав усю нічку
в осоці зеленій,
сонце кинуло на річку
доріжку до кленів.

Що стоять як під фатою
до річки спустившись,
зачаровані красою,
туманом напившись.

Клином журавлі знов  хмари
ріжуть як перину:
Осені не здержуть чари
щоб тут не погинуть...

Покидають... Як і люди
їдуть хто де знає...
Осінь, ти чарівна всюди
де війни не має.

Ранок. Тихо. Місяць гасне.
Зозуля кукує.
А на Сході хмари в красне
Бог Небо малює.


песню можно прослушать в нулевой рецензии или тем кто зарегистрирован на Телеграмм канале на странице Senko.47_81613


Рецензии
В древней, но не ветхой Греции
Муз было девять, а не десять или восемь.
Когда опять приходит Болдинская осень,
Поэт с собесом в ребре встает в романтическую позу
И недовес любви ощущает как смертельную угрозу.

Емельянов-Философов   09.05.2025 21:23     Заявить о нарушении
На это произведение написано 11 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.