про осторонь

Си;нє не;бо запо;рошене
по;рохом, по;пелом.
Ста;ли дні мої; него;жими,
а були; з до;тепом.
Широта; ста;ла стрі;чкою.
Під ві;трами півні;чними,
як журбі; не покори;тися,
розкажи;.
Ми були; з тобо;ю о;сторонь
о;суду, со;рому,
жи;ли ми немо;в на о;строві
посере;д ко;смосу.
Забари;лись відві;дани.
Ста;ли ми божеві;льними.
Не суди;лося прожи;ти нам
без нужди;.
Жито вже давно; поко;шене,
час наста;в сі;яти.
Поверну;ся я непро;шеним,
уві сні; з мрі;ями,
Із ві;трами попу;тними
ста;нем ра;зом доку;пи ми.
Не суму;й і не висна;жуйся,
ті;льки жди.
Світли;на: Ві;ктор Заре;цький. 1978.

Світлина: Віктор Зарецький. 1978.


Рецензии