Путь к звездам на украинском

   Мій шлях ще не закінчений…
Моя душа: неначе вкрита білим снігом,
Як простирадло  лікарняне, звіддаля…
Та серце б;ється, незважаючи на кригу,
Я все ж таки живий, і крутиться земля!

Іще живу за всіх, ще болісно  страждаю -   Шлях не закінчився: за зорями вперед…
Дороги в рай, я більше навіть не шукаю,
«І важіль до плеча», як марив Архімед!

Питань  було  багато,  визріли  як сумнів,
Без  відповіді, все ж лишилось не одне…
Та все ж  сміялись очі, коли  було сумно,
Що вирішили Зорі,- нікого Доля не мине!

Так, де усе зі мною відбувалося, не буде.
Я десь потрібен буду, також само як і тут…
Забули  там, і знаю  точно - тут забудуть,
Життя невпинно котиться, і разом - люд!

Нехай  що буде, значення  давно не має:
Мені повірте: байдуже і навіть, все одно…
Життя наше не вічність, кожен оте  знає:
Це мить, розміняна на мрії - нею живемо!

І неважливо ким я був, й  чого не сталося,
Мій шлях ще не закінчений: світло небес…
Воно дарує радість, наче так призналося:
Зірки над головою - Шлях, до всіх чудес!


02 лютого 2025 року
Віталій  Косенко