Спим, словно пыль на забытой дороге...

Мысли вращаются
       в сумерках снов
По зазеркальным
       орбитам сознанья.
Льётся с небес
       лучезарная кровь,
Ночь разъедая
          до основанья.

Крик заплывал
         за буйки тишины,
Мир оглушая
          звоном тревоги!
Но продолжаем
        мы в грёзах зимы
Спать,
     словно пыль
        на забытой дороге!


Рецензии