який пассаж
як пра;гне він перемогти;.
Вона; гово;ре без вага;ння:
— Лиш по;тім я, а спе;ршу ти.
Нема; любо;ві в самовті;сі,
яки;й мар'я;ж в його; рука;х —
коро;ль і да;ма, сім і ві;сім!
Втім, зно;ву він у дурака;х.
І вже нема; чого; зніма;ти,
взамі;н листка; одна; рука;.
Такі; печа;льні результа;ти.
Вона; пішла;. — Пока;-пока;...
Свидетельство о публикации №125012608379