Серед поля стояла тополя.
Через поле межа пролягла,
Так i наша нещасна та доля,
Що стоїть на гострi ножа.
Розiйшлися Вкраїна з Росiэй.
Роздiлили нажите майно.
Та не буде щасливої долi,
Бо над нами нависло кайло!
Так эднайтесь! I не дайте упасти,
Щоб не зрушити наше життя!
Разом ми знiчтожим напастi,
Щоб зажити у дружбi браття!
Ми колысь були друзi.
Ворога били всією сім'єю.
Не забували воїнів про їх загибель.
Наших воїнів - України та Росії.
1994-1996 г.г.
Серед поля стояла тополя
© Copyright: Владимир Андриевский, 2025
Свидетельство о публикации №125012207181
Свидетельство о публикации №125012207181
Рецензии