Разлюбилось

   Н.Бидненко
Розлюбилось
Два наших серця бились в унісон,
В єдинім ритмі і в одних бажаннях.
Приймав нас м’яко у тенета сон,
Будила пісня солов’їна рання.
Пряма дорога простелялась нам.
Рука в руці, здавалося, навічно.
І круглий рік в душі – весняний гам,
І хмари не затьмарювали вічі.
Та десь взялася найчорніша з хмар –
Важка, кудлата, з рваними краями…
Не винесла любов оцей удар –
Пішла в сльозах, не попрощавшись з нами.
А дні-птахи сполохано летять,
Мов пір’я, розсипаючи турботи…
От як воно? Любити пів життя
Й зненацька розлюбити… у суботу.
***
Два наших сердца бились в унисон,
В едином ритме и в одном желании.
Окутывал нас в свои тенёта сон,
Будила песня соловьиная, ранняя.
Дорога ровная стелилась нам.
Рука в руке, казалось нам навечно.
И круглый год в душе - весенний гам,
И  тучи не омрачали глаз беспечно.
Но где взялась та чёрная из туч -
Тяжёлая, лохматая, с рваными краями...
Не вынесла любовь такой удар -
Ушла в слезах, не распрощавшись с нами.
А птицы-дни испуганно летят,
Как пёрышки, теряя все заботы...
И как теперь? Любить пол жизни там
И внезапно разлюбить... в субботу.


Рецензии