Вже скоро зовсім нам, напевно.
Проте, тебе прошу: чекай, ще темно
йти назустріч лихому узліссю,
в обійми низьких віток,
у запахи ядів комах!
Ще можна почекати,
до кличу шакалів, вовків.
Вже скільки днів голодні – хай терплять!
А нам іще чекати дві зими
і тоді вже йти в слід, за ними.
Ми – слід померлих поколінь.
Ми знаємо до чого нам іти;
насіння дубів 1000-літніх.
Із нього, потім зварять каву
й від неї когось схопить герць!
2010-06-12
*Цей вірш став пророчим для мене та орієнтиром.
2012-го, після двох років, майже 2013-го - все пішло по п.ідлозі.
Часто пам'ятав ці два рядки але дуже рідко: не міг згадати та знайти з якого віршу
і де він...
Подібно, я знав коли стануться нові великі, якісь, зміни- КОли мене виселять з квартири - в той момент знав, коли заселявся. Це просто прийшло, легко як гадка
Чекай!
© Copyright: Владимир Шеврон, 2025
Свидетельство о публикации №125010105621
Свидетельство о публикации №125010105621
Рецензии