729. Загублена душа Infected Rain Orphan soul
Мій батьку, нарешті, додому прийшла!
Я знаю, не згадаєш вже
Я була в твоїх руках
Принцесою у снах,
Ніби серце, душа
Я була, наче янгол,
Та, все ж, я одна
Порожній дім
Розбитих снів
Чужих сердець
*Втомилась я
В сльозах тонути свого суму (2)
**Тепер лечу я без крил
Як світло в ночі, вогнем, на волі
Мистецтва колір в мені
Оголений, так непристойно (2)
Мамулю, нарешті, додому прийшла!
Надіюсь, що радієш ти
Бо тепер я не одна
І знайшла причину жить
Свіжий подих вітрів
Я знайшла своє місце
Загублених душ
Порожній дім
Розбитих снів
Чужих сердець/**
*Втомилась я в сльозах тонути свого суму
Я в порожнечі без кінця терплю задуху
Згораючи у крижанім мовчанні
Втомилась мріяти, старіючи в чеканні
січень 2025
русская версия:
http://stihi.ru/2025/01/01/1882
ссылка на оригинал:
https://www.youtube.com/watch?v=2wA0skGcp5o
Свидетельство о публикации №125010101903
