У реальнiй митi
В погане й зле.
Можливо, біль в душі ущухне
І щем мине?
Мої фантазії розбиті,
А я жива.
Залишусь у реальній миті
Свого життя.
З паперу виріжу сніжинку,
Додам срібла…
Прикрашу мріями ялинку,
Наллю вина…
А потім буду пити каву,
Писати вірш,
Пірнати в дивні ноти драйву
Під звуки лір.
Я буду милуватись снігом,
Вогнем свічі
І простір свій наповню світлом,
Теплом душі.
Свидетельство о публикации №124122906937
Закрою я в прошлое двери,
Забуду вчерашнее зло.
С надеждою стану я верить,
Что зло всё в метель унесло.
Снежинок нарежу, как в детстве,
Раскрашу их в цвет серебра,
И станет мне легче на сердце,
В бокалы налью я добра…
Сверкают на ёлке игрушки,
В них отблеск фантазий моих.
Зверушки, давайте пирушку
Устроим, хотя бы на миг…
Лисичкам, волчатам, зайчишкам,
Я в чашечки кофе налью.
И дружно, как сказано в книжках,
Проводим Год старый – Змею.
А Новый мы встретим – Лошадку,
Пусть счастье она принесёт.
Лошадке дадим шоколадку,
И даже с икрой бутерброд.
Закрою я в прошлое двери,
Забуду вчерашнее зло.
С надеждою стану я верить,
Что зло всё в метель унесло.
01.01.2026
Елена Куприянова 3 02.01.2026 02:59 Заявить о нарушении