думка

Так страшно, страшно, зрада, зрада,
і не втихає ні на мить
ні лютий жах, ні канонада,
а ця, байдужлива блакить
висить, мов купол над Азовом,
прострілена, авжеж, висить,
і думаєш: "хай винятково,
сьогодні знову пощастить".


Рецензии