Вечір. Тихо. Ліс дрімає
У полоні дивних див.
Сон у присмерку блукає,
Чути ангельський мотив…
Вже чатує ясний місяць,
Поглядає на сніжок,
На покрите сріблом гілля,
На містичний блиск зірок.
Помічає, як по стежці
Йде вродливиця зима
У чаруючій мережці
До Мороза-жениха.
Щось нашіптує ялинка,
Промовляє стиха клен,
В танці крутиться сніжинка,
Дуб стоїть, немов джентльмен…
Так затишно, так спокійно,
Так казково навкруги!
Тільки в серці прозаїчно
Від пекельних ран війни…
Казково
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124122100080
Свидетельство о публикации №124122100080
Рецензии