Я зізнаюсь собі,
Що через сміх
Проходить біль
Кривававим списом.
Я докохаю тебе мовчки,
Сам на сам,
Посеред лісу.
І тим, хто засудив мене
На смерть
За цю провину
Мимо волі,
Я повертаю їхню домовину
І жменю солі.
Я не жалкую ні про що,
Я була чесна й чиста,
Я докохаю тебе мовчки
Сам на сам
Посеред міста.
Я більше не стискатиму себе
За серце й горло -
Хай скрізь тече.
Я знов стою в обіймах
Боса й гола
Під дощем...
Сам на сам
© Copyright: Свэтка Лабуда, 2024
Свидетельство о публикации №124121902579
Свидетельство о публикации №124121902579
Рецензии