Вже набридло плакати від пісень,
Проводжати ніч, зустрічати день,
Коли все, що любиш, тепер мішень,
І сирени такі протяжні...
Просто хочу каву, одну на двох,
І щоб знову мир, і щоб путлєр здох,
Щоб в саду не тільки чортополох,
І щоб знов були легковажні...
Ти, звичайно, важний, а я легка...
Що візьмеш з дивачки і дивака?
Лише бруд доріг та в руці рука,
Боязкі і такі відважні...
Але доля розводить усі шляхи,
За твої страхи, за мої гріхи,
Розлетілись в сторони, як птахи,
Полохливі і недосяжні...
Що за птах, що мається по світах?
У яких краях? На чиїх дахах?
Що за пташка співає в чужих руках?
Все щебече і не гніздиться...
Новорічне місто блищить, мов скарб,
Так світило серце, яке ти вкрав,
Воно гріло душу, коли ти спав...
А мені з тих часів не спиться...
Чортополох
© Copyright: Юка Санна, 2024
Свидетельство о публикации №124121706209
Свидетельство о публикации №124121706209
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.