Я втрачала…
І розум, і час…
Але йшла уперед без зупинок…
Малювала
Дощі на очах…
Роздивлялась яскравість калини…
День проходив…
Проходила ніч…
Кава… Вірність тобі (підсвідома)…
Із собою лише
Віч-на-віч…
Все тому, що в душі була втома…
Невідомо…
Про що та коли…
Напишу у вірші своїм справжнім…
Бо коханням хворію,
Як ти…
Бо воно є для нас не примарним…
Загадкова буваю…
То й що?..
Вірю в «нас» кожен час та хвилину…
Як не я,
То скажи мені — хто,
Збереже наше щастя й світлини…
(Ніка)
Листопад 2024
Наше щастя
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2024
Свидетельство о публикации №124121402361
Свидетельство о публикации №124121402361
Рецензии
Очень красивое стихотворение о самом высоком и прекрасном чувстве - Любви. С уважением к Вам, Вероника...
Константин Челлини 14.12.2024 15:57 • Заявить о нарушении
Константин Челлини 14.12.2024 15:57 • Заявить о нарушении
Благодарю Вас за добрый отклик, Константин!
Да, вы правы, нет ничего прекраснее любви.
😊😊😊
С уважением, Ника)
Вероника Удовиченко-Ивашина 15.12.2024 00:50 Заявить о нарушении
Да, вы правы, нет ничего прекраснее любви.
😊😊😊
С уважением, Ника)
Вероника Удовиченко-Ивашина 15.12.2024 00:50 Заявить о нарушении