Голови лосося

Коли приїхав до свого села
це вже було не літо-рання осінь,
тоді в"Даринці" черга ще була,
бо продавали голови лосося.

Я теж купив на пробу,от дива,
бо голови лосося,мов наркота,
якщо ще пива взяти літра два,
від смаку слина котиться із рота.

Хоч їх раніше я не куштував,
голів лосося,ніде правди діти,
коли додому їхав-ящик взяв,
нехай смакують і дружина й діти.

Безмежно вдячний я Хоменко Лєні,
за голови лосося,риби м'язів,
вона в "Даринці",мов актор на сцені,
що привезла товар мені із бази.

З актором сцени Лєну порівняв,
і аргументи висловив відомі,
бо сам колись в театрі працював.
всі токощі його мені знайомі.

Майнув Шевченка станції перон,
не знаю,дійсність,чи мені здалося?,
цей аромат відчув увесь вагон,
голів копчених запахів лосося.

Не ображайтеся тепер на мене ви,
бо після неї мию руки з милом,
це я про рибу,що гніє із голови,
та,що з селом моїм і душу полонила.

Цього вірша я присвятив усім,
що у селі,"Даринка,"продавчиням,
таких голів,що є в селі моїм,
у місті не знайдете на вітринах.

грудень 2024
О.Чубенко-Карпусь.