Земля колиска для людей
Та хочеться, Господь, в Твої обійми
Щоб пригорнув Ти до грудей
І горе щезне все в ту мить, обійде!
З Тобою легко так мені
З Тобою я не відчуваю болі.
Ти Сам рахуєш мої дні
І радості даєш мені доволі.
Та вабить небо все ж мене!
Воно мені рідніше рік за роком,
Втрачає цінність все земне,
А вічність в серце шле свій мир потоком!
Прийде той час – мине земне,
У небі сам Христос Своїх пригорне.
Забудеться усе сумне!
Та буде вічне щастя неповторне!
12.12.2024
©Віра Українка
Свидетельство о публикации №124121206419