Я не знаю, чи можна плакати,
Біль нестерпний знов б’є та душить,
Кігті, вуса, хвости є знаками,
Тільки вибухи знов все рушать…
Рушать стелі, підлоги, стіни,
Серце рвуть на частини вкотре,
Вік недовгий у всіх тваринок,
Кого кинули, наче мотлох…
Та хто знає, з яких обставин…
Може сам їх господар згинув,
Виживати та вигризати
Крихти долі на тих руїнах…
Я не знаю, чи можна плакати,
Та чи витримку мають сльози,
Стогне віра, але тримається,
На губах соло грає сонце…
(Ніка)
Червень 2023
Я не знаю, чи можна плакати
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2024
Свидетельство о публикации №124121107814
Свидетельство о публикации №124121107814
Рецензии