У полоні ностальгії
Закутавшись в тепло солодких спогадів,
Витаю я в думках у світі образів,
Лечу за горизонт, дивлюсь на річку,
Так схожу з висоти на синю стрічку.
А сніг кружляє тихо, не сумуючи,
Про щось своє байдужливо міркуючи…
Та я вже у полоні ностальгії
У грудях чую голос ейфорії.
Ось лава, де колись під небом місячним
Сиділи ми і поглядом заміряним
Дивилися на зоряні багатства,
Забувши всі проблеми і митарства.
Проймає трепет від візиту юності,
Колишньої палкої безрозсудності…
І знову воскресає в серці мрія,
На щастя прокидається надія…
У полонi ностальгii
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124121107743
Свидетельство о публикации №124121107743
Рецензии