Пахне груднем за вікном, пахне святом,
Сніг насичує поля ароматом.
Накриває все навкруг заповзято,
Поглядає на усіх хвалькувато.
Сірий колір потихеньку зникає,
Бо зима уже снаги набирає,
Всі думки про рік новий і розваги,
Про жадані заповітні звитяги.
Холоднішає щодня… Сиротливо…
Посвітлішала природа мрійливо…
Вибач, осінь! Я – в полоні стихії
І приємної, як бриз, ностальгії.
Сніг кружляє, ніби щось обіцяє,
А душа вже щастя мить відчуває.
Я кажу собі: “Нічого не бійся
І на мир у ріднім краї надійся!”
Пахне святом
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124121107719
Свидетельство о публикации №124121107719
Рецензии