Я пам'ятаю рідну Батьківщину,
Її лани безкраї та поля,
Як погляд у блакитне небо линув,
Як житом колосилася земля...
Та долі жарт - перебуваю нині
Між хмарочосів до небес самих,
Немає в мене більше Батьківщини,
Я у раю - чужа серед чужих...
Змиває океан жахи та втому,
Але в валізі - туга та журба,
А радість вся залишилася вдома,
Війна частинку серця відняла...
Нехай чіпляють небо хмарочоси,
Хай океан безкраїй хвилі ллє -
Вплету жовто-блакитну стрічку в коси,
Сумуючи за тим, що вдома є...
Родина
© Copyright: Людмила Резанова, 2024
Свидетельство о публикации №124120801325
Свидетельство о публикации №124120801325
Рецензии
