Тону в елегii

Тону в елегії


Зима – це запахи дитинства!
Закриєш очі і дива
Знов повертають дужі крила
І теплі миті торжества.

Щасливий ранок: чай чи кава,
Розваги, усмішки, святки,
Найкраща, найсмачніша страва,
Чудовні мамині казки…

І мандарини, і цукерки,
Ялинка, сяєво гірлянд!..
Сніжинки, лижі, феєрверки,
Жаданий новорічний бал!

О грудень! Місяць візерунків,
Вогнів бенгальських, конфетті,
Палке чекання подарунків,
Веселі ігри і пісні…

Чи це було, чи, може, сниться?
Прийшла зима, а в серці – сум!
Двір зранку білим пухом вкрився,
А я в елегії тону…


Рецензии