Вербове щастя

( Захотелось написать стихотворение на моем родном украинском языке, не все смогут прочитать и оценить.Может найдутся читали из Украины)

Сумно схилилась верба над водою,
Неначе жалкуэ за долю свою.
То ж мабуть згадала себе молодою.
Зажурена теж я пiд нею стою.

З весни на вербi зеленiло все листя
I вiтер купав його в теплiй водi.
Можливо в той час ii мрii збулися,
Своэ вербне щастя придбала тодi.

На нiй люди погляд свiй залишали:
"Красуня яка!"- хтось не раз говорив.
Листочки вербовi цим тiльки пишались,
Було iм приэмно,що хтось iх хвалив.

Але, не завжди ця краса маэ силу,
Прийшов час, настала осiння пора.
I згодом красу вiтром всю обтрусило,
ЛишЕ голе вiття, та чорна кора.

Зажурена вЕрба у смутку заснула,
Вже рiчку мороз попiд лiд заховав.
Зима бiлим снiгом вербу обгорнула,
"Яка ж ти красива"- хтось тихо сказав.

АлЕ це не чула верба , бо вже спала,
Iй снилося лiто, зелена трава.
Як в чистiй водi вона листя купала,
I хтось iй сказав такi ж самi слова...