Яка це радість – знов субота!
Чудовий і жаданий час!
Звучить вельминадійна нота,
Щоб вогник радості не згас.
Субота! Можна спати вволю,
Зробити каву чи омлет,
Віддати хоч на мить бемолю*
Років і днів нестримний лет.
Удень нікуди не спішити,
Читати книжку, пити чай,
Щось фантастичне уявити
І смакувати коровай…
Прибрати врешті-решт в кімнаті,
Піти до парку чи в кіно,
Вдихнути лісу благодаті,
А не дивитись у вікно.
Суботній день – не для гіркоти,
Він мріями про щастя снить,
Домашнім затишком турботи
Оберігає втіхи мить…
*Бемоль – знак зниження ноти на півтону.
Знову субота
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124113001959
Свидетельство о публикации №124113001959
Рецензии