Прощалась
І вбирала затишне панно,
Магії прощальній дивувалась
І пила повітря, як вино.
З осінню прощалась, ніби з чаром,
Як з могуттям божих молитов,
Дихала озоном, як нектаром,
Днів холодних відчувала зов.
Я прощалась з осінню, з дощами,
З почуттями смутку і журби,
З настроєм безрадісним, з думками,
Що сушили душу щодоби.
Я прощалась, ніби це прощання
Вилікує душу назавжди,
Втілить у життя усі бажання
І врятує землю від біди…
Свидетельство о публикации №124112903005