про рожевих любасiв

І ти самий, і я сама,
оба ми самоцвіти,
між нами тьма глухоніма
шматує алфавіти.
Із пункту "я" до пункту "ти",
за розкладом розлуки,
стоять на рейках поїзди,
не чутно перегуку.
І без дощу росте трава —
шафранні сухоцвіти.
Що є любов? Слова, слова...
Почути і зомліти...

Світлина: Марк Шагал. Рожеві любаси. 1916.


Рецензии