Матуся, мама

Матуся, мама… Ніжності лучина…
Основа існування і життя…
Найкраща в світі, рідна і єдина…
Не гасить час глибокі почуття…

Коротке слово! Скільки в ньому світла!
Любові, болю, сліз і доброти!
В молитві мами є незрима сила!
А в серці – все! Нема лиш пустоти!

У серці мами – ласка й туга томна,
Емоцій розмаїтих – через край!
Її любов – всесильна і невтомна,
Її душа – благословенний рай…

Усе життя оберігає мама
Свої дітей від горя і образ.
Її думки – численна спектрограма,
Що програє тривоги сотні раз.

Ні час, ні відстань маму не замінять,
Вона в душі, немов струна, бринить!
Єднає нас інтуїтивна пам’ять,
Невидима тонка чутлива нить!..


Рецензии