Пробачте, пані, знов звернусь дo вас,
римуючи слова... Зостанусь чемним,
не згадуючи літо, спеку, квас...
Не смійтеся. Що заздрити нікчемам,
коли вам зірку с неба не дістав...
Тут зовні - осінь, а вночі сузїр'я
не ті, що вдома... Декілька уяв,
це краще, ніж одна. Щодення сіре,
здається, трохи нехтує дощем -
ні краплі. Знову я звертаюсь, пані,
до Вас... Якби нікчемою з нікчем
у віршах плів слова високопарні,
спростовував би правило - не смій
торкатися минулого, не треба...
колiр кровi
Текст произведения находится на модерации в связи с возможным нарушением законодательства РФ ранк© Copyright: Винил, 2024
Свидетельство о публикации №124112308553
Свидетельство о публикации №124112308553
Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.