Друга частина дiалогу зi смертю...

...ходіме, смерте! Слава Україні!...
А світ "Героям слава" відказав.


Ну здравстуй смерть! що дивишся на мене?
Кріс чорні дула. - Я вже не втечу!
І на коліна не дозволять гени!
Кажи уже - я поки промовчу!
Чому стоїш за спинами, як злодій?
Чи так не любиш сигаретний дим?
Я ще весно;ю мріяв на горо;ді -
А влітку танком в'їхати у Крим.
Ти не зважай на них! Вони приблуди.
Дай докурити - встигнемо іще!
Невже; отак ідуть у вічність люди?
Востаннє закуривши під дощем.
Хоч усміхнися! Де ще погуляєм?
Тече ріка ні вирв, ні берегів.
Нема ніде милі;ше то;го краю,
Який любив отак, як я любив!
А що, зазвичай, кажуть на останок?
Чи просять ще хоч декілька хвилин...
Уже без мене спалахне; світанок...
І сонце промінь ки;не через тин.
Давай уже! Бери мене за руку.
Чи як ти там у за;світи ведеш...
Посмерте що? Хіба що серце стукіт
Урветься там, де річку перейдеш.
Як жив? Та як, отак, щоб не сказали,
Що десь здригнувся, або відступив...
Життя замало днів відрахувало.
Я б, якщо чесно, трохи ще пожив!
Та що тепер. Нехай стріляють свині...
Недо;палок вже пальці обпікав.
Ходімо, смерте! Слава Україні!
В світ: - Героям Слава! - відказав!
=ТоребіВітз=

Друга частина діалогу зі смертю...

...Ну от тепер усі ми побратими!
І ким тебе до мене записать?
Оркестром, що басами гуркатиме,
Або кобзарем - янголів ховать.

Мені і тут і там! - завжди робота.
Невпроворот. Халепу прибирать.
Запрягся в автомат, й тягну в три пота,
Тепер БеКа-шку будеш подавать.

Відомо! В тебе часу геть замало.
Смерть на війні - ну просто нарасхват.
І сонце геть за обрій не лягало б
Якби його не брав з собой солдат.

Бо він не знає де він завтра буде!
Чи тут, чи там? Чи може геть ніде?
Ніхто ніде вояка не осуде,
Туди за Батьківщину хто іде.

Оте "ніде" - це просто спогад з раю!
Бо ТАМ всі забаганки - не дарма.
БеКа-шки - вдосталь! Палива - без краю!
І там накосим орків з усіма.

А як заклинить зброю - не халепа!
Держак лопатний також підійде!
Солдатська Доля зовсім не дурепа,
У лантуху сюрпризи ще знайде!
...

Замислилася смерть, скубнувши стріху.
От ви фсі Українці - козаки!
Придумали ся Ґерць - шалену втіху.
Мені тягнуть БеКа вам - не з руки.

Я вже і так на вас марную часу
Беру я тільки обраних - святих.
Із козаками смерті переплясу
Для смерті - це за щастя і не гріх.

Найкращим воям буде нагорода
Палка велика сонячна медаль!
Веселка - стрічка, небосхил - свобода!
А замість коня - знищений м..ль.

Служитимуть вони йому до скону,
Не вешталися щоб в чужім краю!
Нічний дитячий горщик як корону
Імперскому най буде вороб'ю.

Ота потвора їхня двоголова
Заткнецця й зникне в прірву навіки.
Не буде язика, а стане Мова!
Здобудуть славу й мужність вояки.

Козак =GrafBorisfen=
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026946
http://stihi.ru/2024/11/20/6882